Сім завдань і низка ризиків: Нацбанк розкрив плани на 2019 рік

Перешкодити реалізації задуманого може економічний шок, попередили в НБУ

Національний банк України (НБУ) оприлюднив програму дій на 2019 рік, яка передбачає досягнення семи основних цілей. Про це повідомила прес-служба НБУ.

“Центральний банк публічно зобов’язався докласти максимум зусиль для забезпечення низької інфляції, стабільної, прозорої та ефективної банківської системи, відновлення кредитування, ефективного регулювання фінансового сектора, вільного руху капіталу і фінансової інклюзії“, – підкреслили в Нацбанку.

Зокрема, 2019 року НБУ планує досягти цілей в таких напрямках:
1. Низька і стабільна інфляція:

• зниження інфляції до мети 5% в середньостроковій перспективі, що є передумовою підвищення інвестиційної привабливості та сталого економічного зростання України;
• наближення інфляційних очікувань економічних агентів до мети щодо інфляції і зменшення невизначеності щодо майбутньої інфляції, що є передумовою для зниження вартості кредитних ресурсів;
• виконання операційної цілі монетарної політики – утримання гривневих міжбанківських ставок на рівні, близькому до рівня облікової ставки Національного банку.

2. Стабільна, прозора банківська система:

• стійкість банківської системи до макроекономічних шоків і системних ризиків;
• відповідність нормативів ліквідності директивам і регламентам ЄС;
• прозорі вимоги до банків, вдосконалені наглядові процеси і інструменти, гармонізовані з підходами Європейського центрального банку і Європейського банківського наглядового органу;
• вдосконалені підходи до побудови системи ризик-менеджменту, що сприяє поліпшенню якості кредитних портфелів банків і підвищенню прибутковості банківської системи;
• корпоративне управління в банках, зокрема державних;
• введення вимог колективної придатності ради і правління банку, оновлені вимоги до ділової репутації та професійної придатності керівників банків;
• підвищення якості розкриття банками інформації;
• зниження ефекту “де-ріскінгу” (відмова іноземних фінансових установ від підтримки кореспондентських відносин з українськими банками).

3. Відновлення кредитування:

• стійке зниження портфеля проблемної заборгованості банків (зокрема, за рахунок розвитку вторинного ринку проблемної заборгованості);
• зростання портфеля кредитів банків на рівні не нижче темпів зростання номінального ВВП;
• зростання частки довгострокових кредитів юридичним і фізичним особам;
• зниження кредитних ризиків банків.

4. Ефективна модель регулювання фінансового сектора:

• поглиблення і диверсифікація ринків капіталу в Україні;
• розширення можливостей доступу економічних агентів до фінансових ресурсів;
• спрощення доступу нерезидентів на ринки цінних паперів, зокрема ОВДП;
• підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку;
• підвищення довіри до банків та інших учасників ринку фінансових послуг.

5. Вільний рух капіталу:

• розширення можливостей економічних агентів щодо здійснення операцій з іноземною валютою;
• поглиблення інтеграції України в міжнародні ринки капіталу;
• збільшення іноземних інвестицій в економіку;
• підвищення фінансової та податкової прозорості бізнесу і громадян.

6. Фінансова інклюзія:

• посилення захисту прав та інтересів споживачів фінансових послуг;
• розширення фінансових можливостей, доступу до послуг/інфраструктури;
• розвиток банківських і фінансових продуктів, що надаються клієнтам дистанційно;
• використання номерів рахунків в стандарті IBAN для розрахунків, як в межах України, так і для транскордонних розрахунків;
• прискорення розрахунків;
• підвищення рівня фінансової грамотності населення;
• розширення документообігу та комунікації з учасниками ринку в електронному форматі;
• підвищення ефективності та конкурентоспроможності банківської системи;
• розвиток інноваційних сервісів на ринку фінансових послуг.

7. Незалежний і ефективний центральний банк:

• підвищення довіри до Національного банку;
• поліпшення взаємодії з професійними учасниками ринку;
• розвиток аналітичного та дослідницького потенціалу НБУ і посилення його ролі як центру експертизи в Україні та на міжнародній арені;
• ефективне донесення інформації до клієнтів НБУ;
• підвищення якості підготовки та прийняття рішень;
• сучасна інформаційна інфраструктура і автоматизація внутрішніх процесів;
• підвищення ефективності використання ресурсів, зниження адміністративних витрат.

Як наголошується в документі, важливою передумовою досягнення стратегічних цілей Нацбанку є відсутність істотних шоків у внутрішній і зовнішній середовищі.

Реалізація ризиків може поставити під загрозу здатність Національного банку втілити програму дій, попереджають в НБУ.

“Зокрема, від стану глобальної економіки, розгортання протекціоністських настроїв в світі, динаміки цін на сировинні товари і апетитів інвесторів до країн, що розвиваються, залежить здатність знизити інфляцію і перейти до вільного руху капіталу. А посилення зовнішньої військової агресії може поставити під загрозу не тільки потенційні досягнення, а й досягнення минулих років“, – йдеться в документі.

До потенційних ризиків Національний банк також відніс ослаблення інтересу до країн, що розвиваються, і відтік капіталу з цих країн, а також посилення трудової міграції українців.

Крім того, для реалізації планів НБУ знадобиться прийняття парламентом цілої низки законопроектів.