Сало. Корисні поради!

Пристрасть українців до сала увійшла і до народних легенд, і до народного гумору. Але погодьтеся, кожний жарт є жартом лише до певної міри. Тож, чи є за що любити сало?

Вважається що надмірний вміст жирів у салі небезпечний, оскільки вони не засвоюються організмом, відкладаються на стінках судин. Але це не так.Свиняче сало вміщує так звану арахідонову кислоту, яка є однією з незамінних жирних кислот. Вона бере участь у будівництві кліток організму, оскільки входить до складу всіх кліткових мембран, є частиною ферменту серцевого м’яза, а також відіграє важливу роль в утворенні гормонів та холестериновому обміні.

Сало вміщує й інші жирні кислоти, які також беруть участь у будівництві кліток організму. Біологічна активність сала віща, ніж олії, у 5 разів, що дуже важливо для підтримки життєвого тонусу. Вчені вважають, що 30-40 г сала на день поліпшує холестериновий обмін в організмі.

Якщо у вас не все гаразд з печінкою, є проблеми з жовчним міхуром, то про всі корисні властивості сала ви можете лише мріяти,оскільки цей продукт, на жаль, вам не по зубах.

Сало протипоказане при панкреатитах. І ще – не варто балувати чоловіків смальцем чи шкварками. Справа в тім, що під час смаження жирні кислоти переходять у так звану транс-форму, яка негативно впливає на організм. Найбільш вразлива до такого впливу передміхурова залоза.

Вибрати сало на базарі чи в магазині – непросто.Високоякісне сало має бути білосніжним, а ніжно-рожевий відтінок має лише просвітлюватися.

Ще одна обов’язкова властивість якісного сала: ніж має входити у м’якуш дуже легко, майже непомітно, наче у вершкове масло. Якщо судини, що знаходяться у шкірці червоного кольору, краще утриматися від покупки. Шкіра має бути жовтуватою або рожевою, тонкою, м’якою та без щетини. Сало набагато смачніше та запашніше, якщо шкірка обпалена соломою.

Товстошкіре сало погано жується. Якісне сало неповинне мати сторонніх запахів. Жовтий колір чітко вказує на низьку якість продукту – його давно та неправильно зберігали. Таке сало не нашкодить здоров’ю, проте задоволення від його вживання ви не отримаєте.

Якщо вам доведеться солити сало власноруч, незайвим буде знати, що існує сухий та мокрий способи соління. при будь якому сало не вбиратиме солі більше ніж потрібно.

Сухий спосіб: великі шматки сала засипають крупною сіллю так, щоб всі шматки сала сховалися під кристаликами солі. За два-три тижні продукт буде готовім до вживання. У морозильнику сало сухого соління зберігатиметься свіжим упродовж місяця,зберігати сало краще у фользі. За мокрого соління сало заливають розсолом(2 кг солі на відро води), витримують дев’ять діб, міняючи рослі кожні три дні. У такому разі отримаєте сніжно-білий продукт, який тане у роті та зберігається у морозильнику впродовж цілого року не змінюючи смаку. Спеції при мокрому солінні не додаються.

Але вживати сало найкраще свіжим, без термічної обробки.